волокти
Ukrainian
Etymology
From Proto-Slavic *velťi.
Pronunciation
- IPA(key): [wɔɫɔkˈtɪ]
Audio (file)
Verb
волокти́ • (voloktý) impf (perfective поволокти́ or приволокти́)
Conjugation
Conjugation of волокти́ (class 8c, imperfective, transitive)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | волокти́ voloktý | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | воло́чений volóčenyj impersonal: воло́чено volóčeno |
| adverbial | воло́чучи volóčučy |
волі́кши volíkšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
волочу́ voločú |
бу́ду волокти́, волокти́му búdu voloktý, voloktýmu |
| 2nd singular ти |
воло́чеш volóčeš |
бу́деш волокти́, волокти́меш búdeš voloktý, voloktýmeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
воло́че volóče |
бу́де волокти́, волокти́ме búde voloktý, voloktýme |
| 1st plural ми |
воло́чем, воло́чемо volóčem, volóčemo |
бу́демо волокти́, волокти́мемо, волокти́мем búdemo voloktý, voloktýmemo, voloktýmem |
| 2nd plural ви |
воло́чете volóčete |
бу́дете волокти́, волокти́мете búdete voloktý, voloktýmete |
| 3rd plural вони |
воло́чуть volóčutʹ |
бу́дуть волокти́, волокти́муть búdutʹ voloktý, voloktýmutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | волочі́м, волочі́мо voločím, voločímo |
| second-person | волочи́ voločý |
волочі́ть voločítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
волі́к volík |
волокли́ voloklý |
| feminine я / ти / вона |
волокла́ voloklá | |
| neuter воно |
волокло́ volokló | |
References
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “волокти”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “волокти”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “волокти”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)
This article is issued from Wiktionary. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.