призвичаювати

Ukrainian

Etymology

From призвича́їти (pryzvyčájity) +‎ -ювати (-juvaty). Compare Polish przyzwyczajać.

Pronunciation

IPA^(key): [prezʋeˈt͡ʃajʊʋɐte]
Audio (file)

Verb

призвича́ювати • (pryzvyčájuvaty) impf (perfective призвича́їти)

(transitive) to accustom, to habituate (someone to something: когось (accusative) до (+ genitive) / infinitive)
Synonym: привча́ти impf (pryvčáty)

Conjugation

Conjugation of призвича́ювати, призвича́ювать (class 2a, imperfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
imperfective aspect
infinitive	призвича́ювати, призвича́ювать pryzvyčájuvaty, pryzvyčájuvatʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	призвича́юваний pryzvyčájuvanyj impersonal: призвича́ювано pryzvyčájuvano
adverbial	призвича́юючи pryzvyčájujučy	призвича́ювавши pryzvyčájuvavšy
	present tense	future tense
1st singular я	призвича́юю pryzvyčájuju	бу́ду призвича́ювати, бу́ду призвича́ювать, призвича́юватиму búdu pryzvyčájuvaty, búdu pryzvyčájuvatʹ, pryzvyčájuvatymu
2nd singular ти	призвича́юєш pryzvyčájuješ	бу́деш призвича́ювати, бу́деш призвича́ювать, призвича́юватимеш búdeš pryzvyčájuvaty, búdeš pryzvyčájuvatʹ, pryzvyčájuvatymeš
3rd singular він / вона / воно	призвича́ює pryzvyčájuje	бу́де призвича́ювати, бу́де призвича́ювать, призвича́юватиме búde pryzvyčájuvaty, búde pryzvyčájuvatʹ, pryzvyčájuvatyme
1st plural ми	призвича́юєм, призвича́юємо pryzvyčájujem, pryzvyčájujemo	бу́демо призвича́ювати, бу́демо призвича́ювать, призвича́юватимемо, призвича́юватимем búdemo pryzvyčájuvaty, búdemo pryzvyčájuvatʹ, pryzvyčájuvatymemo, pryzvyčájuvatymem
2nd plural ви	призвича́юєте pryzvyčájujete	бу́дете призвича́ювати, бу́дете призвича́ювать, призвича́юватимете búdete pryzvyčájuvaty, búdete pryzvyčájuvatʹ, pryzvyčájuvatymete
3rd plural вони	призвича́юють pryzvyčájujutʹ	бу́дуть призвича́ювати, бу́дуть призвича́ювать, призвича́юватимуть búdutʹ pryzvyčájuvaty, búdutʹ pryzvyčájuvatʹ, pryzvyčájuvatymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	призвича́юймо pryzvyčájujmo
second-person	призвича́юй pryzvyčájuj	призвича́юйте pryzvyčájujte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	призвича́ював pryzvyčájuvav	призвича́ювали pryzvyčájuvaly
feminine я / ти / вона	призвича́ювала pryzvyčájuvala
neuter воно	призвича́ювало pryzvyčájuvalo

Derived terms

призвича́ювання n (pryzvyčájuvannja)
призвича́юватися impf (pryzvyčájuvatysja)