розчаровувати
Ukrainian
Etymology
From the розчаро́в- (rozčaróv-) stem of розчарува́ти pf (rozčaruváty) + -увати (-uvaty). Compare Russian разочаро́вывать (razočaróvyvatʹ), Belarusian расчаро́ўваць (rasčaróŭvacʹ), Polish rozczarowywać.
Pronunciation
- IPA(key): [rɔʒt͡ʃɐˈrɔwʊʋɐte]
Audio (file)
Verb
розчаро́вувати • (rozčaróvuvaty) impf (perfective розчарува́ти)
- to disappoint
- to disillusion
- to disenchant
Conjugation
Conjugation of розчаро́вувати, розчаро́вувать (class 2a, imperfective, transitive)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | розчаро́вувати, розчаро́вувать rozčaróvuvaty, rozčaróvuvatʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | розчаро́вуваний rozčaróvuvanyj impersonal: розчаро́вувано rozčaróvuvano |
| adverbial | розчаро́вуючи rozčaróvujučy |
розчаро́вувавши rozčaróvuvavšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
розчаро́вую rozčaróvuju |
бу́ду розчаро́вувати, бу́ду розчаро́вувать, розчаро́вуватиму búdu rozčaróvuvaty, búdu rozčaróvuvatʹ, rozčaróvuvatymu |
| 2nd singular ти |
розчаро́вуєш rozčaróvuješ |
бу́деш розчаро́вувати, бу́деш розчаро́вувать, розчаро́вуватимеш búdeš rozčaróvuvaty, búdeš rozčaróvuvatʹ, rozčaróvuvatymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
розчаро́вує rozčaróvuje |
бу́де розчаро́вувати, бу́де розчаро́вувать, розчаро́вуватиме búde rozčaróvuvaty, búde rozčaróvuvatʹ, rozčaróvuvatyme |
| 1st plural ми |
розчаро́вуєм, розчаро́вуємо rozčaróvujem, rozčaróvujemo |
бу́демо розчаро́вувати, бу́демо розчаро́вувать, розчаро́вуватимемо, розчаро́вуватимем búdemo rozčaróvuvaty, búdemo rozčaróvuvatʹ, rozčaróvuvatymemo, rozčaróvuvatymem |
| 2nd plural ви |
розчаро́вуєте rozčaróvujete |
бу́дете розчаро́вувати, бу́дете розчаро́вувать, розчаро́вуватимете búdete rozčaróvuvaty, búdete rozčaróvuvatʹ, rozčaróvuvatymete |
| 3rd plural вони |
розчаро́вують rozčaróvujutʹ |
бу́дуть розчаро́вувати, бу́дуть розчаро́вувать, розчаро́вуватимуть búdutʹ rozčaróvuvaty, búdutʹ rozčaróvuvatʹ, rozčaróvuvatymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | розчаро́вуймо rozčaróvujmo |
| second-person | розчаро́вуй rozčaróvuj |
розчаро́вуйте rozčaróvujte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
розчаро́вував rozčaróvuvav |
розчаро́вували rozčaróvuvaly |
| feminine я / ти / вона |
розчаро́вувала rozčaróvuvala | |
| neuter воно |
розчаро́вувало rozčaróvuvalo | |
Derived terms
- розчаро́вуватися impf (rozčaróvuvatysja)
Further reading
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “розчаровувати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “розчаровувати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “розчаровувати”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “розчаровувати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)
This article is issued from Wiktionary. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.