електрон

Scientific term from English electron coined in 19th century. Morphologically formed as електри́чен (elektríčen, “electric”) +‎ -он (-on). The suffix reflects the ending of Ancient Greek ἰόν (ión, “going, coming”) (whence Bulgarian йон (jon, “ion”)).

• IPA^(key): [ɛlʲɛkˈtrɔn]

електро́н • (elektrón) m (related adjective електро́нен)

1. (particle physics) electron (first-generation leptonic particle of negative charge)

   Antonym: позитро́н (pozitrón)

• електри́чество (elektríčestvo, “electricity”)

• муо́н (muón, “muon”)
• тау (tau, “tau”)

• електрон in Rečnik na bǎlgarskija ezik (Institut za bǎlgarski ezik)
• електрон in Rečnik na bǎlgarskija ezik (Čitanka.Info)

• IPA^(key): [ɛlɛkˈtrɔn]

електрон • (elektron) m (plural електрони, related adjective електронски)

1. electron

• IPA^(key): /elěktroːn/
• Hyphenation: е‧лек‧трон

елѐктро̄н m (Latin spelling elèktrōn)

1. (physics) electron

Borrowed from Russian электро́н (elektrón), from French électron, from English electron.

• IPA^(key): [eɫekˈtrɔn]

• Audio

  (file)

електро́н • (elektrón) m inan (genitive електро́на, nominative plural електро́ни, genitive plural електро́нів, related adjective електро́нний)

1. electron

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “електрон”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• “електрон”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “електрон”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “електрон”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)