особа

Inherited from Proto-Slavic *osoba.

• IPA^(key): [oˈsɔbə]

осо́ба • (osóba) f

1. (literary) person, personage

• осо́бен (osóben), осо́бено (osóbeno), осо́беност (osóbenost)
• особня́к (osobnják), особня́чка (osobnjáčka)

Inherited from Proto-Slavic *osoba.

• IPA^(key): [ɐˈsobə]

• Audio

  (file)

осо́ба • (osóba) f anim (genitive осо́бы, nominative plural осо́бы, genitive plural осо́б)

1. person, personage, individual

• осо́бый (osóbyj)

From Proto-Slavic *osoba.

• IPA^(key): /ôsoba/
• Hyphenation: о‧со‧ба

о̏соба f (Latin spelling ȍsoba)

1. person

From Proto-Slavic *osoba.

• Audio

  (file)

• IPA^(key): [ɔˈsɔbɐ]

осо́ба • (osóba) f pers (genitive осо́би, nominative plural осо́би, genitive plural осі́б)

1. person, human being, personage, individual
   • 1961, Комуніст України, 6, 52:

     Особа невіддільна від суспільства, від колективу, а її сутність являє собою сукупність усіх суспільних відносин.

     Osoba neviddilʹna vid suspilʹstva, vid kolektyvu, a jiji sutnistʹ javljaje soboju sukupnistʹ usix suspilʹnyx vidnosyn.

     A person is inseparable from society, from the collective, and its essence is the totality of all social relations.

2. (grammar) person

• особистий (osobystyj)
• осібно (osibno)

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “особа”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka