споконвіку

Univerbation of з (z) +‎ покон (pokon, “beginning”) (obsolete) +‎ ві́ку (víku), genitive singular of вік (vik). Compare Russian споко́н веку (spokón veku).

• IPA^(key): [spɔkɔnʲˈʋʲikʊ]

• Audio

  (file)

споконві́ку • (spokonvíku)

1. from the beginning of time, since the dawn of time, from time immemorial, since time immemorial, from time out of mind, since time out of mind
   • 1962, Ivan Ivanovitch Ohienko, Біблія або книги Святого Письма Старого і Нового Заповіту [Bible or books of Holy Scripture of the Old and New Testaments], Matthew 19:4, page 1212:

     А Він відпові́в і сказа́в: Чи ви не чита́ли, що Той, Хто створи́в споконві́ку люде́й, „створи́в їх чолові́ком і жі́нкою“?

     A Vin vidpovív i skazáv: Čy vy ne čytály, ščo Toj, Xto stvorýv spokonvíku ljudéj, „stvorýv jix čolovíkom i žínkoju“?

     And he answered and said, Have ye not read, that he who made them from the beginning "made them male and female"?

• споконві́чний (spokonvíčnyj)

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “споконвіку”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• A. Rysin, V. Starko, Yu. Marchenko, O. Telemko, et al. (compilers, 2007–2022), “споконвіку”, in Russian-Ukrainian Dictionaries
• A. Rysin, V. Starko, et al. (compilers, 2011–2020), “споконвіку”, in English-Ukrainian Dictionaries
• “споконвіку”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “споконвіку”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)