добути

Ukrainian

From до- (do-) +‎ бу́ти (búty). Compare Russian добы́ть (dobýtʹ), Belarusian дабы́ць (dabýcʹ), Polish dobyć.

добу́ти • (dobúty) pf (imperfective добува́ти) (transitive)

to procure, to obtain, to get
Synonyms: здобу́ти pf (zdobúty), діста́ти pf (distáty)
to extract (especially a resource)
Synonyms: ви́добути pf (výdobuty), ви́йняти pf (výjnjaty), ви́тягти pf (výtjahty), ви́тягнути pf (výtjahnuty)
(mining) to mine, to quarry
Synonym: ви́добути pf (výdobuty)

Conjugation of добу́ти, добу́ть (irregular, perfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
perfective aspect
infinitive	добу́ти, добу́ть dobúty, dobútʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	добу́тий dobútyj impersonal: добу́то dobúto
adverbial	—	добу́вши dobúvšy
	present tense	future tense
1st singular я	—	добу́ду dobúdu
2nd singular ти	—	добу́деш dobúdeš
3rd singular він / вона / воно	—	добу́де dobúde
1st plural ми	—	добу́дем, добу́демо dobúdem, dobúdemo
2nd plural ви	—	добу́дете dobúdete
3rd plural вони	—	добу́дуть dobúdutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	добу́дьмо dobúdʹmo
second-person	добу́дь dobúdʹ	добу́дьте dobúdʹte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	добу́в dobúv	добули́ dobulý
feminine я / ти / вона	добула́ dobulá
neuter воно	добуло́ dobuló

Prefixed verbs